священний

-а, -е.

1) Пов'язаний з релігією, церквою. || Який має божественну силу. || Який є предметом релігійного поклоніння.

••

Свяще́нна істо́рія — текст Біблії; предмет викладання, в основу якого покладено вивчення тексту Біблії.

Свяще́нна кни́га — книжка релігійного змісту.

2) Який ведуть, здійснюють в інтересах релігії. Священні війни.

3) Який глибоко шанують; дорогий, заповітний. || у знач. ім. свяще́нне, -ного, с. Те, що глибоко шанують. || Якого мають дотримуватися всі, обов'язковий для всіх.

4) На який не можна посягати.

5) Високий, благородний. || Особливо почесний.